Молодіжний хостел як бізнес-модель. Частіше за інших російських туристів з молодіжними готелями або, як їх називають, хостелами стикаються насамперед подорожують Європою автостопом студенти.

Не обтяжені грошима, часом все літо безперервно вони готові без певного плану колесити з країни в країну. Але ж такі самі студенти приїжджають і до Росії, країну до цих пір незрозумілу, багату контрастами, але в будь-якому випадку дуже привабливу. Туристичний трафік росте рік від року. А значить, до нас приїжджає все більше потенційних відвідувачів, болісно намагаються виявити в путівниках інформацію про звичні для розвиненого світу хостелах.

Особисто мені свого часу перший хостел зустрівся в Празі, повеней приїжджими бюргерами і квітчастими хіпі з усього світу. Пам’ятаю, тоді особливо порадувало поєднання спартанського аскетизму обстановки і бездоганною чистоти, що в наших краях і до цього дня зустрічається рідко. Крім даху над головою, душовою і чистій постелі, з ранку приємним сюрпризом виявився смачний сніданок з какао, кукурудзяних пластівців, булки і бананів. Так що, повернувшись в рідні пенати, важко було відвикати від такого привабливого варіанту для ночівлі в іншому місті. Та й сьогодні, наприклад, під час поїздок до Петербурга, якщо не вдається зупинитися у друзів, завжди намагаюся знайти місце в хостелі. Просто тому, що це зручно, практично і недорого.

Хостел (або, по-англійськи, youth hostel) дослівно перекладається як молодіжний притулок. Французи кажуть: «Auberge de jeunesse», німці – «Jugendherberge». Акуратний хол, ресепшн, барна стійка в одному приміщенні і – кілька ліжок в іншому. От і все, що можна виявити в середньостатистичному хостелі. Спальня (dormitory, або dorm), власне, і є основним приміщенням хостела. Тут стоять ліжка, нерідко двоповерхові, – штук п’ять-десять. У великих хостелах кілька спальних приміщень. У деяких є ще інтернет-клас і кімната з телевізором, де можна повалятися на дивані і подивитися відео. Відмінною рисою хостелу є розміщення загальних душових кабін і туалетів на поверсі, а не в кожному номері. При цьому хостели відрізняються ретельно дотримувалися чистотою і навіть більш суворими правилами проживання, ніж у зіркових готелях. У багатьох хостелах за кордоном не можна курити, а де-не-де чоловіків навіть не пустять на один поверх з жінками. Кожен день підлоги і туалети піддаються жорстокій санітарної обробки, а наявність у хостелі гарячої та холодної води обов’язково. У більшості хостелів сніданок включений у вартість проживання, а клієнт може залишити свої речі в камері схову, до якої буде мати доступ в будь-який час.

Незалежний турист

У цілому, клієнта хостела можна позначити як самостійного мандрівника, який не купує готовий тур, а їде в незнайому країну сам. Їх називають «рюкзачнікамі» (backpackers), і на вулицях світових столиць їх безліч в будь-який час року. Останнім часом такі незалежні туристи перестали бути рідкістю і на вулицях обох наших столиць. Хочеться поділитися з читачем, що подібні задоволення, позбавлені плану і попередньої організації поїздки, приносять набагато більше задоволення і вражень, ніж готові тури. Тому серед європейців і американців росте число прихильників самостійного туризму. Авіаквиток, трохи грошей в кишені – і вперед. Проте стоп, ще віза! .. І тут хостели теж можуть бути корисні. Як відомо, готелі мають право висилати запрошення і надавати візову підтримку. На підставі ваучера, що підтверджує факт бронювання місця в youth hostel, візу практично у всіх посольствах дають беззастережно. Російські хостели прірабативают на цьому теж. Вартість запрошення від хостела – близько 20-30 доларів, що набагато вигідніше, ніж платити сотню-іншу туристичному агентству за візу для незалежного мандрівника.

Хоча, звичайно, у хостелі можуть зупинитися і журналіст, комівояжер або молодий бізнесмен, якому хочеться чистоти, порядку за помірні гроші і інтелігентного оточення без човникарів (чого немає в звичайній дешевому готелі). Тим більше що багато хостели (а у нас в Росії – всі) надають, крім звичайних спалень, ще й традиційні номери – двомісні та одномісні. Трохи дорожче, вже за 30-40 доларів за ніч, але все ж поєднання ціна / якість краща, ніж у випадку з недорогою готелем.

Наші хостели в порівнянні з європейськими недешеві. Можливо, тому, що їх поки дуже мало. Хостелів сьогодні в Москві чотири, в Санкт-Петербурзі – сім, по одному в Іркутську і Новгороді. З них до Асоціації хостелів Росії (Youth Hostel Association Russia, YHAR), засновану в 1992 році, входить всього сім молодіжних притулків у всій країні. Московські Hostel Sherstone, G & R Hostel пропонують ліжко в багатомісних номері плюс душ, сніданок за 17-18 доларів, а Travellers Guest House – за 23 долари. У Петербурзі вибір трохи краще. За іронією, найдорожчим став хостел Sleep Cheap за 19 євро багатомісний номери, найдоступнішими числяться Hostel Holiday і Prestige-Sport за 14-15 доларів. Але не в сезон хостели, буває, пустують, і за ціну ліжка можна випадково знайти цілий номер. Коли був у Петербурзі в березні, то за 15 доларів отримав весь номер на шість ліжок, в якому більше нікого не було.

Цього літа перший хостел з’явився в Криму. Це типовий варіант хостела, який може бути затребуваний в Росії (хоча, даруйте, Крим в Україні, але суть від цього не змінюється). Молодіжна міні-готель, що відкрилася в серпні в Балаклаві, коштує всього 5 доларів на добу. Можна порівняти з вартістю кімнатки у приватному секторі. Під молодіжний готель владою Севастополя був виділений двоповерховий будинок площею понад 500 квадратних метрів, де обладнано 3 кімнати на 20 місць, кухня, їдальня, санітарний блок і кімната адміністратора. А в частині будинку, відведеної комп’ютерній фірмі, розміститься інтернет-клуб. Організація хостела затіяна Союзом молодіжних організацій. Частина приміщення вже готова, другий належить знайти інвестора на ремонт. За словами представника адміністрації Севастополя, весь проект обходиться приблизно в 25 тисяч доларів.

Клуб мандрівників

Реклама youth hostel – це рекомендації друзів, інтернет-конференції та студентські клуби за інтересами. Адже хостел – це не просто бюджетна готель, але ціла субкультура, яка радикально відрізняється від дешевих готелів для небагатих мандрівників. Невибагливість зведена в стиль, а спілкування – на спосіб життя. У Барселоні, пам’ятається, зустрічалися європейські хіпі у рваних джинсах, брудних сорочках, але з кредитними картами і зворотними квитками на літак. Навіть маючи гроші на недорогу приватний готель з окремими номерами і зручностями, вони вважали за краще зупинятися саме в хостелі. Куди цікавіше! Тусовка, інформація, знайомства – ось що головне. Інші в цьому сенсі скидаються на клубні заклади – і чутка про конкретний хостелі гуляє з вуст в уста по всьому світу. Цікаво, що в деяких німецьких молодіжних готелях, як, наприклад, в тому, де я оселився, найменш заможним мандрівникам пропонують відпрацювати декілька годин на прибирання приміщень та очищення території, натомість надаючи безкоштовний нічліг і талон на сніданок.

Так, спочатку хостели повинні були приймати тільки студентів, що мають при собі міжнародну студентську картку International Students Identity Card ISIC. До цих пір офіційно без карти можуть і не пустити під стріху молодіжного готелю – таке трапляється часто-густо, особливо в Німеччині. Але в масі своїй справа йде з точністю до навпаки, адже такі жорсткі правила на практиці поставлені в обов’язок тільки тим хостелам, які безпосередньо афілійовані з університетами та вищими навчальними закладами. Решта приватні готелі, якщо є вільні ліжка, беруть охоче не тільки «офіційних студентів», але і просто молодих і не дуже молодих людей. Це місце для тих, хто молодий душею, а не за паспортом.

Спартанське гостинність

Більша частина хостелів по всьому світу перебуває сьогодні в приватних руках, хоча приблизно третина належить університетам і навколодержавними організаціям. Перші молодіжні гуртожитки були засновані в Німеччині в 1908 році, а сьогодні Міжнародна федерація молодіжних хостелів (International Youth Hostels Federation, IYHF) об’єднує в своїх рядах понад 6000 гуртожитків у різних країнах. Організація має свої представництва майже в усіх європейських країнах, так що багато європейців, вирушаючи у подорож, просто спілкуються зі своєю національною асоціацією і отримують усю необхідну інформацію про місця розташування і ціни в зарубіжних хостелах. Емблема IYHF – блакитний трикутник з зображенням дерева і будиночки – є добре впізнають позначенням хостела і, як правило, вивішується на дорожніх покажчиках і на самих будівлях, де розташовуються молодіжні притулки. Так що перше правило для бажаючих відкрити хостел – тримати контакт або стати членом національної асоціації хостелів. До речі, у Росії подібна асоціація вже є. Левова частка хостелів припадає на Західну Європу, де найбільше розвинений студентський туризм. Навіть у нечисленної Ісландії влітку 1998 року працювали 29 молодіжних готелів. Відповідно, студентська тусовка та студентські організації забезпечують приплив постояльців.

Студенти – основні клієнти хостела. Влітку і в періоди канікул хостели заповнені під зав’язку, а під час навчання пустують. Тому деякі діють на тимчасовій основі. Протягом навчального року це гуртожитки студентів, а в літні місяці порожні кімнати стають притулком для молодих мандрівників.

Хостели не конкурують безпосередньо з малобюджетним готелями. Надаючи не номер, а ліжко-місце, хостел не набагато дешевше бюджетної готелі. Ніч у східноєвропейських молодіжних гуртожитках коштує від 3 до 10 євро, у західноєвропейських – від 5 до 15 євро, а у великих містах до 20-25 євро. У Лондоні є хостели, що знімають зі студентів за 20 фунтів за ніч, а це вже рівень середненького готелю. Всупереч упередження, крім невеликого числа державних, молодіжні хостели не субсидуються і тому не можуть тримати зовсім низькі ціни, особливо в містах, де вартість постелі ніколи не опускається нижче 10 євро.